Кишенькові гроші дітям: що показують дослідження Франції та Швейцарії
Скільки кишенькових грошей давати дитині? Батьки часто шукають конкретну суму, але два дослідження 2025 року — у Франції та Швейцарії — підказують, що важливо дивитися не лише на розмір виплати. З віком змінюється сама роль кишенькових грошей: від невеликої суми «на своє» вони поступово можуть перетворюватися на особистий бюджет та інструмент самостійності.
Ці дослідження не можна порівнювати напряму. У Франції Harris Interactive1 опитав 1 099 дітей віком 8–14 років, а у Швейцарії Sotomo2 — 1 429 батьків дітей віком 5–18 років. Проте разом вони показують кілька схожих тенденцій.
З віком гроші стають регулярнішими
У французькому дослідженні регулярні кишенькові гроші отримують 49% дітей 8–10 років, 53% дітей 11–12 років і 59% підлітків 13–14 років. У Швейцарії молодші діти частіше отримують гроші нерегулярно або щотижня, а приблизно з 13 років дедалі поширенішим стає місячний бюджет.
Це важлива зміна: дитині збільшують не лише суму, а й горизонт планування. Розподілити власні гроші на тиждень простіше, ніж на цілий місяць.
Сума зростає — але зростає й відповідальність
У Франції діти, які регулярно отримують кишенькові гроші, називали в середньому близько €35 на місяць. Серед 13–14-річних — близько €39. У Швейцарії медіана помітно зростає з віком: приблизно 40 CHF у 14 років і 90 CHF у 16 років.
Але швейцарські дані дають важливий контекст: старші підлітки починають оплачувати зі свого бюджету одяг, транспорт, їжу та інші реальні витрати. Тому більша сума не обов’язково означає більше «вільних грошей».
У цьому є цікавий наступний крок фінансового виховання. Коли підліток отримує окремий бюджет на одяг, йому доводиться вирішувати: купити одну дорогу річ чи кілька дешевших, порівняти ціну та якість, відкласти покупку або дочекатися знижки, залишити гроші на інші витрати. Це дає практику більш усвідомленого споживання та планування бюджету.
Але це саме висновок із моделі, а не доведений причинний ефект досліджень: Harris і Sotomo не показують, що передача бюджету на одяг сама по собі робить дитину фінансово грамотнішою.
Кишенькові гроші — не те саме, що оплата за роботу
Французькі дослідники окремо враховували регулярні кишенькові гроші та кошти, отримані за послуги чи додаткову роботу. У Швейцарії 62% опитаних батьків не пов’язують кишенькові гроші з домашніми обов’язками, оцінками чи іншими умовами.
З цього складається корисна модель: регулярна сума допомагає вчитися планувати, а можливість заробити додатково може існувати окремо.
Діти не обов’язково одразу все витрачають
У Франції 53% дітей кажуть, що частіше відкладають отримані гроші, ніж витрачають їх. У 13–14 років співвідношення майже вирівнюється. У Швейцарії батьки повідомляють, що близько 80% дітей відкладають хоча б частину кишенькових грошей.
Це не доводить, що кишенькові гроші автоматично навчають заощаджувати. Але дані не підтверджують і припущення, що дитина обов’язково витратить усе відразу.
Що можна спробувати вдома
Замість пошуку однієї «правильної» суми можна поступово збільшувати рівень відповідальності. Молодшій дитині — невелика сума на тиждень. Згодом — місячний бюджет. Потім можна передати одну зрозумілу категорію витрат: наприклад, частину бюджету на одяг або розваги, заздалегідь домовившись, що саме з нього оплачується.